Курс про місійне служіння для випусників духовних семінарій

На курсах із місійного служіння розповіли про працю морського капелана й особливості душпастирства в Росії і Молдові.

Які особливості соціального служіння і служіння іммігрантам? Яким має бути морський капелан? З якими викликами стикається священик УГКЦ у Росії та Молдові? Відповіді на ці та інші запитання одержали семінаристи під час п’ятого дня роботи практичного курсу з місійного служіння в Тернопільській вищій духовній семінарії імені Патріарха Йосипа Сліпого, що при Марійському духовному центрі в Зарваниці.

Зокрема, о. Іван Данкевич, директор «Хмельницький-Карітас», поділився досвідом соціального служіння місіонера: «Соціальне служіння необхідне. Без нього Церква буде глуха і німа, ніби інвалід. Завжди є ті, хто можуть допомогти, і ті, хто потребують допомоги. Ми почали з проекту “Домашня опіка”, потім відкрили центр із запобігання торгівлі людьми, організували допомогу дітям вулиці. Залучаємо парафіян до волонтерської діяльності – до творення милосердя». Також о. Іван наголосив, що соціальне служіння сприяє збільшенню кількості парафіян.

Отець Олександр Смеречинський, директор «Морського апостоляту», схарактеризував специфіку праці з моряками як однієї з форм капеланства і розповів про історію виникнення морського апостоляту, який на сьогодні має представництво у близько 500 портах світу. Він відзначив, що морське капеланство поділяється на два напрямки: відвідування моряків, які перебувають у порту на суднах, і перебування безпосередньо з екіпажем на борту судна. Директор «Морського апостоляту» додав, що наразі Україна посідає четверте місце у світі й перше в Європі за кількістю моряків, тож мати справу з моряками та їхніми сім’ями доводиться багатьом священикам України.
За словами о. Олександра, щоби стати морським капеланом замало звичайної семінарської освіти. «Щоби ефективніше працювати, я закінчив морехідну школу. Нині я кваліфікований матрос. Праця морського капелана дуже цікава. Уявіть, можна єднатися з представниками різних культур. Наприклад, я не багато їздив світом, але нема кухні, яку б не скуштував», – поділився з семінаристами о. Олександр.

Отець Володимир Несторенко, вікарій Тернопільської парафії РКЦ, розповів про особливості служіння іммігрантам в Україні та поділився досвідом душпастирювання для студентів-афроамериканців у Тернополі. «Для мене велика радість служити для африканців. У неділю маємо п’ять Літургій на трьох мовах – українській, польській та англійській. Але моя улюблена саме для африканської молоді. Я бачу, як світяться їхні очі. Вони також єднаються у спільноту християн. Важливо, що ми не заперечуємо їхніх місцевих традицій. Вони іноді використовують свою музику, барабани. Але якщо треба, заспівають краще за нас григоріанський спів по-латинськи», – відзначив о. Володимир.

Голова Християнського товариства українців в Італії Олесь Городецький розповів про роль парафій УГКЦ у творенні громадського життя, назвавши діяльність о. Василя Поточняка гарним прикладом для наслідування. «УГКЦ – основна, якщо не єдина структура, яка має контакт із нашими людьми і довіру наших людей за кордоном. Тому дуже важливо, щоби священик у своїй праці старався підтримувати громадські починання. Люди часто йдуть до Церкви, бо знають, що там одержать усе – Службу Божу, Сповідь, Причастя, переглянуть пресу, діти можуть займатися у недільній школі чи культурному гуртку. Парафія може стати центром не тільки духовної віднови, але й національного піднесення і культурного розвитку. Адже священик – це місіонер у всіх напрямках», – наголосив Олесь Городецький.

Отець Петро Павлишин із дружиною Галиною свідчили про душпастирювання в Сибіру. Вони зазначили, що майбутнім місіонерам не треба боятися їхати на Східні терени, зокрема на Північ Росії. Отець зазначив, що багато людей в Уфі, Іркутську, Красноярську та інших містах РФ сьогодні потребують священиків УГКЦ. «Ця відповідальність лежить на вас, дорогі брати. Якщо ви не відповісте на цей заклик, то час буде згаяний, – звернувся він до семінаристів. – І нехай у нас поки немає золотих куполів, але ми там існуємо».

Отець Роман Поправка розповів про особливості місійного служіння у Молдові й закликав приїжджати на місії в цю країну, де сьогодні також проживає багато українців.

Окрім лекцій, студенти мали культурну програму. Вони послухали концерт у соборі Зарваницької Матері Божої за участю тернопільських колективів – хору «Златослов» і камерного оркестру на чолі з художнім керівником, заслуженим діячем мистецтв України Мирославом Крілем.
Прес-центр ПМВ УГКЦ