ВШАНУВАННЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

В Українській греко-католицькій громаді “Покрови Пресвятої Богородиці” м. Кишинева вшанували Т.Г. Шевченка.

11.03 2018 року був проведений захід щодо вшанування великого сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. По Святій Літургії священики о. Роман Поправка та о. Ігор Плевський відслужили Панахиду.

В промові до парохіян о. Роман зазначив про вплив творів Шевченка на українській нарід, зазначивши, що його слово мобілізувало і мобілізує мільйони українців до боротьби за власні права і свободи та людську гідність.

Це поет, даний Богом, його слово було і є «воістину гуком воскреслої труби архангела, пише Куліш у “Спогадах про Шевченка” і називає його національним пророком. Своєю творчістю Шевченко здобув для України та українців належне визнання та пошану. Творчість українського генія перекладені на різні світові мови. Своєю щирою вірою в Бога, відданістю Творцеві, гарячими віршами-молитвами вчить нас молитися. Протягом усього життя Шевченко молився, брав участь у богослужіннях.

(Фрагмент листа до Варвари Рєпніної, писаного із заслання 28 лютого 1847 року: «Вчора просидів я до ранку і не міг зібрати думок, щоби закінчити листа; якось-то беззвітне почування оволоділо мною. Перед благовістом до заутрені прийшли мені на думку слова Розп’ятого за нас, і я немов би віджив, пішов на утреню і так радісно, чисто молився, як, здається, ніколи раніше. Тепер я говію,– писав поет,– і сьогодні прийняв святі тайни, хотів би, щоб усе життя моє було так чисте, прекрасне, як сьогоднішній день.»)

Молитва завжди була, присутня в житті Шевченка. Великий Кобзар вже з дитинства знав Святе Письмо і був вихований у релігійному дусі. З-посеред біблійних книг Кобзар любив Псалтир.
Шевченко переживає за важку долу свого народу, нарікає на суспільні негаразди або страждання окремої людини, зокрема власні. Показовою в цьому плані є добірка його молитовних гімнів у Давидових псалмах, якими він наслідує форму біблійних псалмів.

Помолюся Господеві Серцем одиноким І на злих моїх погляну Незлим моїм оком (Т. Шевченко, Давидові псалми, 53).

В умовах складних процесів нашого державотворення, коли зовнішній агресор, в чергове віроломно зазіхає на соборність України, залишаються актуальними заповіти Тараса Шевченка: “Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!” (Т. Шевченко, Кавказ).

У ці важкі часи для нашої України нас має надихати великий Кобзар: Свою Україну любіть, Любіть її во время люте, В останню, тяжкую минуту За неї Господа моліть. (Т. Шевченко, Чи ми ще зійдемося знову?..)

Він нас закликає до єднання в ім’я утвердження нашої незалежної України: Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата, – Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. … Обніміться, брати мої, Молю вас, благаю! (Т. Шевченко, І мертвим, і живим, і ненародженим).

О.Роман закликав пам’ятати Шевченка читати і вивчати його твори та побажав щоб ми всі дожили до часу здійснення Шевченкових ідеалів свободи і любові, коли: Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі. (Т. Шевченко, Т. Шевченко, І Архімед, і Галілей).

Парохіяни обмінялися думками та декламували вірші, а пані Любов Бурлака, заспівала уривок із поеми Т.Г. Шевченка Причинна, “Така її доля”

о. Роман Поправка
Кишинів
Молдова 2018